Тема античності безсмертна. Цей період в
історії цивілізації постає перед людством велично, як сум за безповоротним
минулим, і піднесено, як пам’ять про добу надзвичайно високої культури. Вистава переносить глядача до теплої Греції IV ст. до нашої ери, у часи філософа Діогена, громадянина світу (як сам він
себе називав), який практикував крайній аскетизм, не сприймав цивілізацію,
державу, вважаючи ідеалом первісний устрій. Нехтував закони, соціальні знаки
престижу, тому і не дивно, що став героєм численних анекдотів – історій про
дивака, який намагався власним прикладом довести, що духовні цінності більш
необхідні, ніж влада та багатство. У чому сенс життя? Чи варто вірити у долю,
чи ми самі можемо керувати своїм життям? Питання, які ставлять герої „цілком
можливо комедії”, їх поведінка носять досить сучасний характер, інакше не
з’явилася б на світ ця п’єса і театр не взявся би за її постановку.
